Талалаївська РДА
Анонси













Новини

Назад

Про децентралізацію влади!!!

У четвер 18.05.2017 о 11:30 в приміщенні центру дитячої та юнацької творчості Талалаївського відділу освіти буде проходити зустріч з директором центру розвитку місцевого самоврядування в Чернігівській області Іриною Кудрик. Запрошуємо бажаючих прийняти участь, буде досить цікава та важлива інформація про реформу, яку бояться і без якої ніяк.

ЧАС РОБИТИ ВЕЛИКІ ЗМІНИ!!!

Талалаївська спілка учасників АТО

________________________________________

В рамках підготовки рою «Братство імені Івана Сірка» до обласного етапу військово-патріотичної гри «Сокіл» (»Джура») учнями була виконана «добра справа» - створення квіткової клумби біля майбутнього центру підтримки та реабілітації учасників АТО Талалаївщини.

Велика вдячність учням !!! Все буде Україна!!! Слава Україні!!!

Талалаївська спілка учасників АТО

________________________________________

МИ НЕ ЗНАЛИ, ЩО ТАКЕ ВІЙНА

До недавнього часу наші діти чули історії про війну з вуст своїх дідів, прадідів. Сьогодні про неї розповідають молоді хлопці, які на власні очі побачили і відчули, що таке війна. Яка вона жорстока і безжалісна, як перед кулею вона всіх робить рівними, не обирає собі жертви, не питає «хто ти?», забирає впевненість у майбутньому, поселяє страх у серця і руйнує спокій. Але в той же час вона робить нас сильнішими, запалює любов до свого народу і країни, пробуджує патріотизм, піднімає віру, підштовхує до добрих справ, робить наші серця відкритими до чужого горя.

«Ми не знали, що таке війна» — такою фразою розпочалась виховна година в учнів 5-Б класу Талалаївської школи, на яку були запрошені учасники АТО Богуслав Борсук, Микола Донець та Петро Сулятицький.

Хлопці-бійці принесли показати учням військове спорядження: каски радянського та НАТОвського зразка, РПГ-26 Х, розгрузки, бронежилет, гільзи, рештки від міни, джгут САТ, балаклаву, наколінники, фляги. Кожен учень мав можливість доторкнутись до «частинки війни», потримати в руках РПГ, приміряти на себе бронежилет та каску, почути розповіді учасників АТО про війну, яка зараз розгорнулась на території нашої країни. Ніхто не міг уявити, що колись випускники наших шкіл, молоді чоловіки будуть розповідати підростаючому поколінню, як вони відважно виконували свій громадянський обов’язок, як не злякались відповідальності захищати свої сім’ї та рідну землю, як доводилося рятувати від куль побратимів. Звісно ж, згадувати і переживати знову ті страшні події важко було кожному, а тим більше розповідати про це дітям.

Під час виховної години думалось і хотілось тільки одного: аби цим малим хлопцям ніколи не довелося вдягати на себе бронежилет і каску, брати в руки РПГ і стріляти в ворога-брата, хотілося, аби цим, сьогодні ще малим дівчаткам, не довелося чекати своїх братів та чоловіків із війни, хотілося миру: такого довгоочікуваного і солодкого. А війна, щоб залишилася тільки згадкою.

Для 5-Б класу «Талалаївською спілкою учасників АТО» були підготовлені подарунок і подяка за створення оригінальної та актуальної композиції «Ні — війні» на виставці квітів з нагоди 73-ї річниці визволення Талалаївщини від гітлерівських загарбників, а також грамота від відділу освіти Талаївської РДА, які були вручені головою спілки Богуславом Борсуком (на знімку). У відповідь п’ятикласники подарували присутнім гостям осінні квіти. Хочеться подякувати класному керівнику Світлані Соляник за те, що сьогоднішнє покоління виховується в національно-патріотичному дусі завдяки ось таким простим і в той же час важливим темам на уроках.

Людмила Циганенко, журналіст районної газети "Трибуна хлібороба"

_________________________________________

Свято мужності

У районній бібліотеці для дорослих з нагоди Дня захисника України відбулося свято мужності «Я знаю вас, нащадки запорожців, я вірю вам і низько б’ю чолом», яке провели разом з учасниками любительського об’єднання «Патріот» — учнями 11 класу бібліотекарі ЦРБ Світлана Джежуля та Ніна Густодим. На захід з юнацтвом були запрошені Богуслав Борсук (учасник АТО) та Олександр Смалько (волонтер). Богуслав розповідав учням та всім присутнім про реалії війни, про те побачене, що до сьогоднішнього дня стоїть перед очима, про те, що болить і не залишає байдужим, розповідав про те, наскільки важливо зараз виховувати любов до України, до рідної землі і як доводиться розплачуватися нашому народу, аби зрозуміти цінність людського життя. Він розповідав про проблеми відкриття «Центру підтримки воїнів АТО».

Олександр Смалько наголосив на важливості волонтерської підтримки. На сьогоднішній день за допомогою благодійного фонду «Прогрес» і, звісно ж, підтримки небайдужих жителів Талалаївщини понад 40 військовослужбовців вчасно отримали допомогу. Були придбані наколінники, бронежилети та інші необхідні речі. У відповідь бійці телефонували та дякували за надану допомогу, адже дякуючи волонтерському руху відбувається багато корисних і потрібних справ для сьогоднішніх і вчорашніх воїнів, їхніх сімей.

Також була організована книжкова виставка літератури «Доземний уклін українському солдату», а бібліограф ЦБС Любов Джежуля провела бібліографічний огляд літератури «Герої на сторожі миру». Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували пам’ять воїнів Другої світової війни, героїв Небесної сотні та хоробрих бійців АТО, наших земляків — Володимира Бахмача та Володимира Кунденка, які відали життя за цілісність і незалежність України.

Кореспондент «Трибуни хлібороба».

____________________________________________

Другий турнір у Понорах

Вдруге за літо на батьківщині нашого героя Володимира Бахмача, загиблого за Україну, відбувся футбольний турнір.

Цього разу у дружньому поєдинку зустрічалися дорослі футбольні команди. У неділю, 21 серпня, до Понір приїхали футбольні команди із Талалаївки, Липового та Гришиного Роменського району. Спочатку перед присутніми учасниками і болільниками виступили го- лова райдержадміністрації Анатолій Дупа, депутат районної ради Олександр Огій, сільський голова Євгеній Чирва, голова районної гро- мадської організації учасників АТО Богуслав Борсук. Вони згадали про Володю багато хорошого, адже справді, у кожного, хто знав його, залишилися в душі тільки теплі спогади.

Потім було жеребкування, після якого першими вийшли на поле Понори і Талалаївка. Гра була дуже напруженою. Понірська команда виграла із рахунком 2:1.

Другими зустрічалися команди Липового і Гришиного. Липівці налаштувалися на перемогу і здобули її з рахунком 7:2.

Змагатися за третє місце на поле вийшли гравці із Талалаївки і Гришиного. У першому таймі талалаївські футболісти забили гришинським 3 голи і перемогли сусідів з Роменщини.

У фіналі зустрічалися Липове і Понори. Гра була дуже насиченою. Понірці виграли з рахунком 3:0. Кращі гравці — Василь В’язовець, Юрій Гречка, Максим Литвиненко. Футболісти були нагороджені кубком і медалями.

Я дякую всім, хто докладав до цього зусиль. В першу чергу — моїм юним помічникам Петі Карпенку, Владику Дупі, Богдану Дупі, Богдану Форемському, Ігорю Кононіченку.

Щира вдячність спонсорам-односельцям Наталії Дупі, Петру Дупі, Анатолію Дупі, Людмилі Антипенко, а також голові районної ради Юрію Дзюбану, народному депутату Валерію Давиденку, обласної ради — Геннадію Тригубченку, підприємцям Віктору Прядці, Олегу Василенку, Світлані Позняковській, всім, хто допоміг провести турнір.

Вдячний за матеріальну підтримку Корінецькому сільському голові Сергію Трояну, підприємцям Г. Василенко, І. Батюті, Т. Лазоренко, Г. Месечко, М. Худолію, В. Василюсі, В. Моргуну, А. Остапенко, Ю. Цанкову, О. Дзюбану, В. Савенку.

Окрема вдячність воїнам АТО Юрі Гречці, Олександру Ткаченку, Івану Оверчуку, Миколі Филону, а також судді турніру Юрію Семіньку.

Щира вдячність завідувачу сектору сім’ї, молоді і спорту райдержадміністрації Н. Луценко.

Загорівшись ідеєю провести два футбольні турніри в Понорах, я мріяв про те, щоб кубок Володі Бахмача залишився у наших команд. Дякуючи всім вам ця мрія здійснилася, ми всі разом довели, що за бажання можемо немало. Ми гідні пам’яті нашого земляка.

На фото : під час мітингу пам’яті Володимира Бахмача; учасники футбольного турніру.

Віктор Карпенко, член районної Федерації футболу

___________________________________________

КУБОК ГЕРОЯ – У ЙОГО ЗЕМЛЯКІВ

Жителя Понір Володимира Бахмача, який віддав своє життя за свободу і незалежність України, в його рідних Понорах не просто пам’ятають. Його дуже часто згадують живим односельці: і ровесники, і старші. У пам’яті більшості молоді та підлітків — він ніби їх ровесник, бо і справді підтримував юних у всіх їх прогресивних починаннях, та ще й був їх активним учасником. А щодо спорту, то без Володимира в селі не відбувалося жодних спортивних дійств, не зважаючи на вік учасників.

13 серпня в Понорах знову відбувся футбольний матч, приурочений пам’яті героя Володимира Бахмача. Його учасниками стали три дитячі команди: із Понір, Липового та Корінецького. Перед присутніми виступили голова ГО «Талалаївська спілка учасників АТО» Богуслав Борсук, голова районної організації ВО «Батьківщина» Микола Білан, Понірський сільський голова Євгеній Чирва, депутат районної ради Олександр Огій.

Була цікаві і напружені матчі. Передачі м’яча, забиті голи, підтримка вболівальників… Виграла команда з Понір. Саме вона і заволоділа кубком.

Спонсорами турніру виступили : районна ГО «Талалаївська спілка учасників АТО», депутат обласної ради від ВО «Батьківщина» Ярослав Сторубльов, ТОВ «Понори», «Горизонт», «Красноколядинське», депутат обласної ради Геннадій Тригубченко, районної ради — Олександр Огій, підприємець Сергій Чубарь.

Отож щорічний футбольний турнір на честь Володимира Бахмача — данина його пам’яті, адже юні понірці пам’ятають як він обожнював футбол, яким був гравцем і як підтримував молодших футболістів. Певно, щоразу земляки, беручи участь у різного роду спортивних змагань, згадують його живим і це додає їм особливих старань.

На фото: переможці турніру — юні учасники футбольної команди з Понір.

Віктор Карпенко, член районної Федерації футболу

_____________________________________________

ПРАПОР ПОВЕРНУВСЯ

ТРИНАДЦЯТИЛІТНІЙ учень 8-го класу Талалаївської школи Денис Прохорович дав новий поштовх до збирання гуманітарної допомоги бійцям зони АТО. Коли останнього разу відвозили допомогу, хлопчина особливо запам’ятався. Адже всі речі ним були бережно складені, кожна баночка обгорнута газеткою і, що найбільш запам’яталося — серед пакунків лежав прапор України. Він успішно, разом із гостинцями, доїхав до м. Константинівка, де був підписаний солдатами і відправлений назад — Денису.

Коли ми приїхали вручати йому прапор, підписаний атовцями, Денис зустрів нас словами: «А я зібрав іще деякі речі для гуманітарної допомоги». Зайшовши на його запрошення у двір, ми побачили на ганку акуратно спаковані коробки. Хлопчина захоплююче почав розпаковувати кожну з них і показувати, що ж там всередині. Чого там тільки не було! В ящику з непродовольчими товарами ми побачили пральний порошок, рідке мило і мило для прання, туалетний папір, вушні палички, сірники і запальнички, навіть, пакети для сміття. Попіклувався юнак і про фізичний стан бійців, зібравши для них аптечку. В ній були вата, бинти, перекис водню і пантенол (засіб від опіків). Ще один ящик був до верху набитий продуктами харчування і консервацією: мед і полуничне варення, консервовані яблука з перцем і, звісно ж, банка українського сала. В окремих пакетиках розфасований цукор, чай різних видів, кава, цикорій, — хто що забажає. На випадок швидкого сніданку чи обіду Денис поклав доволі багато «мівіни», ще й чіпси для покращення настрою. А щоб було що погризти — накупив бубликів та печива. Не забувся і про оберіг — маленьке янголятко. І вже традиційно передав бійцям свої малюнки про війну, про те, як він її бачить. А ще поклав до коробки підписаний ним новенький прапор.

— Що ж тебе спонукало до активної участі в житті атовців? — запитую Дениса.

— Розповідь Богуслава Миколайовича про війну, про те, що він пережив і як там зараз виживають мобілізовані хлопці, — відповів Денис.

Він розповідає, що кожного дня спостерігає за новинами з телеекрану, хвилюється за бійців і молиться, щоб ця війна швидше закінчилась. І ті, кому він відправляє свої малюнки, повернулися додому живими-здоровими і змогли обійняти своїх рідних. Збираючи гуманітарну допомогу атовцям, хлопчина щиро вірить, що «від цього комусь стане краще». Він, навіть, однокласників заохочував взяти участь, але відгукнулись далеко не всі: тільки четверо (разом із ним і класним керівником Тетяною Віталіївною Шевченко). А от сестричка Анна — його постійний помічник. Хочеться подякувати батькам — Михайлу Миколайовичу та Тетяні Миколаївні за гідне виховання своїх дітей.

Відкрите і щире серце Дениса додає наснаги і бажання продовжувати робити добрі, потрібні справи і вірити в прекрасне майбутнє нашої країни так, як вірить він.

Людмила ЦИГАНЕНКО

Назад



25 Травня 2017 11:57