Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія - http://taladm.cg.gov.ua/old
back

05 червня 2018

ДФС оприлюднила додаткові набори даних у формі відкритих даних

Діяльність Державної фіскальної служби України стає ще більш прозорою.

Звертаємо увагу аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськості та ЗМІ, що ДФС, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами), прийняла рішення про оприлюднення додатково 4-х наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) на головній сторінці у банері «Відкриті дані» (тестова версія) (sfs.gov.ua/datasets.php?q=) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Податки», які не передбачені зазначеною постановою, а саме:

- Інформація щодо кількості іноземних комерційних транспортних засобів, що в’їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації

- Інформація щодо середнього часу митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту

- Інформація митниць про кількість доручень правоохоронних органів на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення

- Статистична інформація про застосування принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів в розрізі кожного державного органу

Довідково.

Статтею 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

 

Прес-служба Державної фіскальної служби України

 

Для переходу на спрощену систему оподаткування необхідно подати

заяву до 15 червня

Прилуцька ОДПІ нагадує, що відповідно до  вимог Податкового кодексу України перехід на спрощену систему оподаткування  суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може здійснити один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування здійснюється шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Тобто, граничним терміном подання заяви для  переходу на спрощену систему оподаткування з IІI кварталу 2018 року є 15 червня 2018 року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені для відповідних груп платників єдиного податку (п.291.4 ст.291 Кодексу).

 

Прилуцькою ОДПІ надано понад 14 тисяч адміністративних послуг

З початку 2018 року зафіксовано понад 17 тис. звернень представників бізнесу та громадян до Прилуцької ОДПІ та її відділень за отриманням адміністративних, консультативних та інформаційних послуг, з них у трані п.р. – майже 2 тис. звернень. У травні 2018 року органами фіскальної служби ОДПІ надано понад 1 тисячу адміністративних послуг.

Видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків залишається найбільш популярною адміністративною послугою, що надає прилуцька ОДПІ. З початку року громадяни отримали  4689 таких карток.

Також, запитуваними з боку суб`єктів господарювання адміністративна послуга надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 515, реєстрації платника єдиного податку – 318, реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 422, реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 548,  видано  та/або переоформлено 549 ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та видано та/або переоформлено 441 ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

З більш детальною інформацією щодо контактів та адрес Центрів обслуговування платників можна ознайомитись на офіційному субсайті ГУ ДФС у Чернігівській області.

 

Підприємці – платники єдиного податку І та ІІ груп мають право

на щорічну відпустку

Відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця. 

Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. 

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі. 

З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного.

Варто пам’ятати, що платники єдиного податку є ще й платниками єдиного соціального внеску. Чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби.  Отже, єдиний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати.

 

Зміна адміністративного району протягом року: куди подається звітність з ЄСВ?

Прилуцька ОДПІ інформує, що відповідно до п. 4 частини 1 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до фіскального органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зі змінами (далі – Порядок), якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 розділу ІІІ Порядку, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

 

Про сплату податку при продажу нерухомості

Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.

 

Нюанси в отриманні податкової знижки на навчання

Договір з навчальним закладом укладено з батьком студента, а квитанцію на оплату за навчання оформлено на студента, який не працює. Чи має право батько на податкову знижку на навчання?

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування, визначені ст. 166 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797), яким внесено зміни до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ та визначено, що платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Слід зазначити, що Законом № 1797 скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) платник – це особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Отже, якщо в документах на переказ коштів в даних платника зазначено дані дитини, то така особа є ініціатором переказу коштів.

Враховуючи вищевикладене, не залежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають право на податкову знижку.

 

Вторинні водокористувачі з 01.01.2018 не є платниками рентної плати за воду

Прилуцька ОДПІ нагадує, що відповідно до ст. 255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 01.01.2018 платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Первинні водокористувачі – водокористувачі, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води (ст. 42 Водного кодексу України від  06.06.1995 № 213/95-ВР зі змінами та доповненнями).

Такі водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання.

Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до Декларації з рентної плати (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.15 № 719 зі змінами.

Вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно договору на поставку води, та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначали податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року та подавали Декларації разом з Додатком 5.

Отже, вторинні водокористувачі з 01.01.2018 не є платниками рентної плати за спеціальне використання води і такі водокористувачі за податкові періоди 2018 року не подають Декларації разом з Додатком 5. При цьому заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води такими водокористувачами до фіскальних органів не подається.

 

Новації у веденні касових операцій

Прилуцька ОДПІ повідомляє, що 01.06.2018 набула чинності  постанова Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 54).

Зокрема, змінами, внесеними Постановою № 54 передбачено, що суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за  № 40/10320 (зі змінами).

 Також Постановою № 54 встановлено, що суб’єктам господарювання  до 30 червня 2018 року (включно):

 1) необхідно розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки у касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;

 2) можливо користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.

            Постановою № 54 приведені до норм законодавства особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання,  встановлено випадки використання книги обліку розрахункових операцій.

Постановою № 54 уточнено порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50 000 грн фізичних осіб з суб’єктами господарювання.

Норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148  Постановою № 54 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.

Постанову № 54 розміщено на головній сторінці офіційного  інтернет-представництва Національного банку України у розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням:  https://bank.gov.ua/document/download?docId=70786541

 

До уваги суб’єктів господарювання! Нові Довідники податкових пільг!

Прилуцька ОДПІ інформує, що ДФС України затвердила нові довідники податкових пільг станом на 19.04.2018, а саме:

► Довідники податкових пільг № 88/1;

► Довідник інших податкових пільг № 88/2.

У Довідниках наведено перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати за землю, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Довідники розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

 

Коли новостворений платник єдиного податку 3-ї групи може стати платником ПДВ

Прилуцька ОДПІ повідомляє.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

Новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (третя група – 3%), лише після здійснення реєстрації платником ПДВ.

Тобто новостворена юридична особа може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % та не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3 % (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість.

 

Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку можна подати через Електронний кабінет

Прилуцька ОДПІ  інформує, що відповідно до вимог Податкового кодексу України платник єдиного податку може безоплатно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту.

Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку подається в довільній формі, на підставі якого видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку.

Слід зазначити, що меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного органу ДФС.

Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:

-  регіон в якому знаходиться орган ДФС;

- орган ДФС, до якого відправляється лист;

- тип документа;

- тематика звернення;

- короткий зміст листа;

- сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).

Зберегти проект листа можна натиснувши кнопку «Зберегти чернетку», підписати та надіслати до органу ДФС – натиснувши кнопку «Підписати і надіслати».

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДФС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДФС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Відповіді на запити та квитанції щодо обробки заяв і запитів платник може переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету. 

Крім того, в меню «Заяви, запити для отримання інформації» платник також має можливість створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного органу ДФС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів. 

Вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний веб-портал ДФС.

Отже, фізична особа - підприємець – платник єдиного податку через меню «Листування з ДФС» або «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету має право завантажити лист до органу ДФС, зокрема запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку у довільній формі, підписати електронним цифровим підписом та надіслати.

 

Несвоєчасна сплата податку: яка відповідальність у підприємців-єдинників

            Прилуцька ОДПІ нагадує про відповідальність у разі якщо фізична особа – платник єдиного податку першої або другої групи несвоєчасно або не в повному обсязі сплатила єдиний податок.

Платники першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

            При цьому такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

            Платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу (далі - ПКУ).

  Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПКУ податковим обов’язком визначається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати і сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ.

            Виконанням податкового обов’язку визначається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

            У разі якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не сплачує (не перераховує) авансові внески єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку.

            Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

            Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків, пеня нараховується після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

             На суму грошового зобов’язання, визначеного цим підпунктом (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки Нацбанку України, чинної на кожний такий день.

Прес-служба Державної фіскальної служби України