Спадкування за законом

Питання вступу у спадщину для спадкоємців є важливим та чітко регламентується законодавцем. Досить часто після смерті людини у родини виникає безліч питань. Що робити, якщо заповіту нема або він недійсний ? Що входить у спадщину? Хто входить до кола спадкоємців? На ці та інші питання відповідають юристи Прилуцького бюро безоплатної правової допомоги.

Підставами спадкування за законом є: споріднення; родинні відносини; шлюб; усиновлення; перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті.

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто кола осіб,  котрі спадкують одночасно.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття .

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки  (ст. 1261 ЦК)

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК).

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини. 

У п'яту чергу спадкують інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (двоюрідні внуки, двоюрідні племінники, двоюрідний дід та баба тощо).

Держава стає спадкоємцем у таких випадках:

–у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом;
–всі спадкоємці відмовилися від спадщини;
–всі спадкоємці позбавлені права на спадщину;
– ніхто із спадкоємців не прийняв спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Спадкоємець повинен прийняти спадщину чи відмовитися від неї протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини після закінчення шестимісячного терміну від дня відкриття спадщини.

Якщо ви не знаєте, чи є інші спадкоємці, чи подали вони заяву і до якого нотаріуса, то для з’ясування цієї обставини, ви все одно повинні звернутися до нотаріуса. Оскільки нотаріуси користуються єдиною базою, то при отриманні від вас заяви нотаріус перевірить, чи відкрито спадкову справу іншим нотаріусом і повідомить вам, куди звернутися. Спадкову справу може вести тільки один нотаріус.

У спадщину входять майно і майнові права, що належали померлій людині, за винятком:

  • Прав, пов’язаних з членством в юридичних особах (якщо інше не прописано в статуті);

  • Права на відшкодування шкоди, яку було завдано спадкодавцеві до смерті;

  • Права на аліменти, пенсії, допомогу, інші виплати. Тільки якщо суми зазначених виплат були перераховані на рахунок померлого до його смерті, спадкоємці мають право на їх отримання;

  • Особистих немайнових прав (наприклад, авторське право);

  • Інших прав та обов’язків, які були нерозривно пов’язані з померлим і не можуть бути передані іншим особам. Переліку таких прав і обов’язків в законодавстві немає.

Важливим є те, що крім майна і прав, спадкоємці, які приймають спадщину, приймають також і борги померлого спадкодавця. Відмовитися від боргів і прийняти тільки права не можна.

За отриманням консультацій та захистом своїх прав можна звернутися до Прилуцького бюро правової допомоги, вул.Гімназична, 94, м.Прилуки (04637)-5-07-70, а також за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103. Скористайся правничою вікіпедією WikiLegalAid : https://wiki.legalaid.gov.ua .

За інф. Прилуцького бюро правової допомоги

 

Договір дарування чи заповіт?

Під час вирішення майнових питань громадяни запитують: «Що краще: договір дарування чи заповіт?».

Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Особливістю спадкування за заповітом є те, що спадкоємець отримує у власність майно лише після смерті спадкодавця. Важливо пам’ятати, що заповіт у будь-який момент можна скасувати чи змінити, якщо сама особа цього забажає.

Закон закріплює право фізичної особи призначити спадкоємців шляхом складання заповіту і розподілити спадкове майно, майнові права та обов’язки на свій розсуд. Разом з тим, у статті 1241 Цивільного кодексу України незалежно від змісту заповіту визначено право певних осіб на отримання частки спадкового майна, яка називається обов’язковою часткою. 

Перелік таких осіб є вичерпним. Це особи, які належать до першої черги спадкоємців за законом і є малолітніми, неповнолітніми, повнолітніми непрацездатними дітьми спадкодавця (в тому числі усиновленими), непрацездатною вдовою (вдівцем), непрацездатними батьками (усиновителями) та дітьми, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Тобто, якщо на момент смерті заповідача будуть спадкоємці, які входять до такого переліку, то особа, якій заповідач у цілому мав намір передати майно, отримає лише певну його частку.

Дарування – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір дарування може укладатися в усній, простій письмовій або письмовій формі з нотаріальним посвідченням такого договору. У випадку дарування нерухомого майна, договір дарування укладається у письмові формі, нотаріально посвідчується з наступною його державною реєстрацією.

Усі права на майно дарувальника переходять до обдарованого з моменту прийняття ним дарунку, яким він може вільно розпоряджатися.

Особа, яка дарує майно, не може встановлювати якісь обов’язки, умови чи обмеження щодо майна, яке подарувала, оскільки договір дарування - це безумовний договір.

Натомість заповіт може бути з умовою, з обмеженням, з позбавленням права спадкувати і секретний. Людина може скласти один заповіт, або кілька, вказати одного спадкоємця, або декількох, заповісти все майно, або його частину, а також змінити свою думку і скласти новий.

Договір дарування скасувати практично неможливо, якщо немає надзвичайно вагомих обставин – як, наприклад, недієздатність на момент вчинення правочину (складання договору).

Порада: не даруйте та не укладайте договір дарування, якщо ви не впевнені у самій людині (обдарованому), щоб потім не виникало непередбачених обставин. Поширеною є ситуація, коли родичам дарують житло, а вони просто виселяють дарувальника (колишнього власника), який на старості років не має власного житла.

Утім, універсального способу немає, необхідно аналізувати кожну конкретну ситуацію окремо.

За отриманням консультацій та захистом своїх прав можна звернутися до Прилуцького бюро правової допомоги, вул.Гімназична, 94, м.Прилуки (04637)-5-07-70, а також за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103. Скористайся правничою вікіпедією WikiLegalAid : https://wiki.legalaid.gov.ua .

За інф. Прилуцького бюро правової допомоги

 

Кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності.
Як реалізувати це право, розповідається у відеоролику:

 

Про захист прав споживачів

Напередодні свят усі мріють про подарунки, але радість від здійснення покупки може змінитися розчаруванням від того, що омріяна річ виявилася неякісною. Це питання регулюється Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

Отже, обміну або поверненню підлягає тільки новий товар, який не має слідів використання, у повному комплекті, з ярликом, в своїй оригінальній упаковці, з заводським маркуванням, і супроводжуючими документами.

Для обміну або повернення покупцеві необхідно надати:

  • Товар (відсутній у вживанні, у непошкодженій заводській упаковці, що містить етикетку/паспорт/гарантійний талон).

  • Товарний чек (накладну).

  • Упаковку, в якій доставлявся товар.

За умовами повернення грошових коштів за товар належної якості, покупцеві необхідно виконати декілька дій:

  • звернутися до продавця і написати заяву на повернення коштів. Як правило, в магазині є стандартний бланк повернення, в якому необхідно вказати персональні дані.

  • повернути придбаний товар в цілій упаковці і з повною комплектацією, зазначеною в технічній документації (техпаспорті).

  • надати квитанцію про покупку, товарний або касовий чек.

Гроші, сплачені за товар, повертаються покупцеві в день повернення покупки (розірвання договору). Якщо у продавця (магазину) немає можливості повернути гроші відразу — виплати проводяться не пізніше, ніж через 7 днів з моменту отримання товару та письмової заяви на повернення.

Повернення грошових коштів здійснюється способом, яким здійснювалась оплата — банківським переказом на зазначені покупцем у заяві реквізити або готівкою.

Товар неналежної якості підлягає обміну протягом гарантійного строку (строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг), який зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

Є товари, що не підлягають обміну та поверненню, Кабінетом Міністрів України затверджено «Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню)».

У список «неповернення» потрапили всі продовольчі товари (їжа, напої, алкоголь, дитяче харчування, тютюнові вироби), ліки, медичні інструменти, прилади та апарати, предмети санітарної гігієни. Крім того, обміну та поверненню не підлягають деякі непродовольчі товари: панчішно-шкарпеткові вироби, постільна та натільна білизна, косметика, парфумерія, товари для новонароджених, інструменти для манікюру і педикюру, ювелірні вироби, друкована продукція та інше.

У разі відмови продавця, виробника задовольнити вимоги споживача необхідно звернутися до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області за адресою : 14034, м. Чернігів, вул.1-го Травня, буд. 180 ,тел. (04622) 3-01-19, E-mail: post@dpsscn.gov.ua

За отриманням консультацій та захистом своїх прав можна звернутися до Прилуцького бюро правової допомоги, вул.Гімназична, 94, м.Прилуки (04637)-5-07-70, а також за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103. Скористайся правничою вікіпедією WikiLegalAid : https://wiki.legalaid.gov.ua.

За інф.Прилуцького бюро правової допомоги

 

Що треба знати про використання піротехніки

Феєрверки зачаровують, але водночас несуть велику небезпеку: травми, пожежі, іноді загибель людей, тварин. Аби свята пройшли безпечно, слід пам’ятати елементарні правила користування піротехнікою.

Нагадуємо, що продаж та використання піротехнічних засобів (феєрверків, бенгальських вогнів, петард тощо) регулюється Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а також постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 839 «Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів». Крім того, питання щодо заборони продажу та використання піротехніки на території міст, сіл та селищ визначається відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування.

Перед та під час використання піротехніки необхідно чітко дотримуватись визначених рекомендацій:

  • уважно ознайомтеся з інструкцією і суворо дотримуйтесь вказівок;

  • переконайтеся, що термін придатності піротехнічних виробів не закінчився. Не можна використовувати вироби, які мають дефекти: зіпсовані, з тріщинами та іншими пошкодженнями корпусу або гніту;

  • забороняється запускати петарди, феєрверки, ракети з балконів чи у закритих приміщеннях. Запускати феєрверки слід на відстані не менше 100 метрів від будинків та інших об’єктів;

  • не можна зберігати піротехнічні вироби біля обігрівачів і опалювальних приладів: батарей, електричних і газових печей;

  • не варто носити піротехніку в кишенях та підпалювати, тримаючи в руках.

  • запалюючи феєрверк, не нахиляйтеся над ним, а постарайтеся відразу ж відійти на безпечну відстань – 30-50 метрів;

  • до будь-якого піротехнічного виробу підходьте мінімум через дві хвилини після закінчення його роботи, а до багатозарядних краще не наближатися ще довше;

  • при використанні хлопавок вміст з їхнього корпусу вилітає під тиском, а тому снаряд заборонено направляти в обличчя та освітлювальні прилади. Хлопавки не можна використовувати поблизу відкритого вогню, свічок тощо. Все це може привести до загорання конфеті або серпантину;

  • кольорові бенгальські вогні виділяють в процесі горіння шкідливі речовини, тому спалювати їх краще тільки на відкритому повітрі, або відразу гарно провітрити приміщення.

Окрім того, пам’ятайте про морально-етичний аспект. Коли ви бажаєте феєрично, яскраво та гучно святкувати, поряд з вами можуть бути люди літнього віку, діти, хворі, або переселенці зі сходу України та військові, для яких голосні вибухи святкових салютів не в радість і можуть мати тяжкі наслідки фізичного і психологічного характеру. Тому шануйте ваше оточення!

За отриманням консультацій та захистом своїх прав можна звернутися до Прилуцького бюро правової допомоги, вул.Гімназична, 94, м.Прилуки (04637)-5-07-70, а також за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103. Скористайся правничою вікіпедією WikiLegalAid : https://wiki.legalaid.gov.ua.

За інф.Прилуцького бюро правової допомоги

 

Особливості виплати заробітної плати особі, яка перебуває на самоізоляції

Самоізоляція – перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи (Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Хто підлягає самоізоляції

    Самоізоляції, зокрема, підлягають особи:

     - які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим коронавірусом, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування;

     - з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;

     - які перетинають державний кордон та прибули з держави або є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19, крім осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою (наприклад, дітей, які не досягли 12 років);

     - які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою (наприклад, осіб, які мають намір вступити до закладів освіти);

     - з підтвердженим діагнозом COVID-19, виписані із закладу охорони здоров’я, до моменту одужання.

Скільки триває самоізоляція

Самоізоляція триває не менше 14 днів з дати настання випадку, який став причиною самоізоляції – перетину кордону, контакту з хворим тощо.

На період карантину перелік страхових випадків, за якими передбачено надання матеріального забезпечення Фондом соціального страхування України, було розширено. Так, застрахованим особам, тобто офіційно працевлаштованим особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я , а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), надається допомога по тимчасовій непрацездатності у формі матеріального забезпечення, у розмірі − 50 % середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу. Медичним працівникам допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

Відповідно до чинного законодавства, надання застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності фінансується Фондом соціального страхування України, на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності , починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності. Перші п’ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця.

У разі захворювання дитини віком до 14 років листок непрацездатності отримує один із працюючих батьків. У такому разі Фонд соціального страхування України оплачує такий листок непрацездатності, починаючи з першого дня хвороби, але не більше 14 календарних днів. Утім, якщо дитина перебуває на стаціонарному лікуванні, часового обмеження немає.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, фінансова допомога за рахунок Фонду соціального страхування України надається з першого дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

Інструкцією також передбачено, що право на отримання та оплату листків з тимчасової непрацездатності мають особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.

За отриманням консультацій та захистом своїх прав можна звернутися до Прилуцького бюро правової допомоги, вул.Гімназична, 94, м.Прилуки (04637)-5-07-70, а також за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103. Скористайся правничою вікіпедією WikiLegalAid : https://wiki.legalaid.gov.ua.

За інф.Прилуцького бюро правової допомоги

 

 

Відшкодування моральної шкоди

Однією із загальноприйнятих класифікацій завданої шкоди у законодавстві України є її поділ на матеріальну та моральну. Із визначенням та доказуванням матеріальної шкоди, зазвичай, проблем не виникає, бо вона являє собою збитки чи втрати, яких уже зазнала особа.

А ось моральна шкода є не такою очевидною, бо вона є нематеріальною, а тому і являє собою поняття оціночне, тому у кожному конкретному випадку трактується по-своєму.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

  • у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

  • у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

  • у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

  • у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.

Окрім того, статтею 23 Цивільного кодексу України допускається відшкодування моральної шкоди ще й шляхом вчинення дій немайнового характеру, таких як спростування недостовірної інформації, публічне вибачення тощо.

За отриманням консультацій та захистом своїх прав можна звернутися до Прилуцького бюро правової допомоги, вул.Гімназична, 94, м.Прилуки (04637)-5-07-70, а також за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103. Скористайся правничою вікіпедією WikiLegalAid : https://wiki.legalaid.gov.ua;.

За інф.Прилуцького бюро правової допомоги

 

 

Що таке «Громадське місце» ? Де необхідно носити маску?

МОЗ надав роз'яснення що таке “громадське місце”, де необхідно носити маски чи респіратори у зв'язку з поширенням корона вірусної інфекції відповідно до постанови №211.

Громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Також це:

- ліфти і таксофони;

- приміщення та території закладів охорони здоров’я;

- приміщення та території навчальних закладів;

- дитячі майданчики;

- приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;

- під’їзди житлових будинків;

- підземні переходи;

- транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;

- приміщення закладів ресторанного господарства;

- приміщення об’єктів культурного призначення;

- приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

- стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів тощо.

Опосередковано громадські місця також визначаються у статті 178 КУпАП:

☑вулиці,

☑закриті спортивні споруди,

☑сквери, парки,

☑всі види громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Перелік громадських місць може бути розширений органами місцевої влади, тому виходячи з будинку-одягайте маску/респіратор.

Щоб отримати безоплатну правову допомогу:

  • напишіть на нашу електронну пошту: prylutske@legalaid.cn.ua

  • зателефонуйте на номер центру: (04637)-5-07-70

  • безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

  • у месенджері Фейсбук- сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

  • у публічному чаті Телеграм-каналу "Безоплатна правова допомога": https://t.me/ualegalaidchat

  • у приватному чаті системи БПД у Телеграм:  http://legalaid.gov.ua/telegram.html

Необхідні документи можна залишити в скриньці для кореспонденції, що знаходиться за адресою :м.Прилуки, вул.Гімназична, 94 (2-й поверх)

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

 

 

Правові нюанси "громадянського" або "цивільного" шлюбу

Все більше українських пар живуть спільно, без державної реєстрації шлюбу, це називають "громадянський" або "цивільний" шлюб. Тим більше, що з 1 жовтня 2016 року штамп про украдення шлюбу не ставлять у паспорт, а дані вносяться до реєстру. Юристи часто визначають незареєстровані державою відносини між парою як "фактичний шлюб". Про його правові нюанси читайте далі.

У нормативно-правових актах та судовій практиці зустрічається термін "фактичні шлюбні відносини", "цивільний шлюб". Адже в розумінні загальних правових норм – це проживання жінки та чоловіка однією сім’єю (в одній оселі, наявність спільного побуту та ведення домашнього господарства, відносини основані на почуттях любові, взаємоповаги із бажанням створити сім’ю) без офіційної реєстрації шлюбу. Із набранням чинності Сімейного кодексу України в 2004 році, цивільний шлюб став майже прирівняний до офіційного, проте на практиці маємо гострі підводні камені.

Чия ж дитина ?

Ст.52 Конституції України та ст.142 Сімейного кодексу України визначено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також мають рівні права та обов’язки щодо батьків незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

У випадку цивільного шлюбу, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька може визначаться: за заявою матері та батька дитини;
за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду.

Аліментні зобов’язання

Ст. 91 Сімейного кодексу України передбачена можливість отримання аліментів у випадку фактичного шлюбу. Однак, законодавство вимагає, щоб відносини між жінкою і чоловіком мали тривалий характер, а також визначає окремі умови, за яких може виникнути право на утримання. Право на аліменти має той з учасників фактичних шлюбних відносин, хто став непрацездатним під час спільного проживання або якщо з нею (ним) проживає їхня спільна дитина.

Проте, якщо до суду з позовом про право на утримання під час вагітності звернеться жінка, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбу, їй спочатку доведеться доводити факт спільного проживання з чоловіком, від якого вона хоче отримати аліменти.

Окрім того, право на утримання пов’язується з тривалим проживанням однією сім’єю, і тому судом в кожному випадку індивідуально визначається, чи є підстави для надання утримання чи ні.

Поділ майна

Відповідно до ч.1 ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Спільне майно чоловік та жінка мають право поділити в добровільному порядку шляхом укладання нотаріально посвідченого договору та визначення частки майна, що належатиме кожному з них.

Це можна також зробити у судовому порядку. Але тут виникають труднощі. Для визнання права спільної власності на майно, набуте в цивільному шлюбі, необхідно в судовому порядку довести факт спільного проживання, а також те, що майно набуте саме внаслідок спільної праці цивільного подружжя, та особа, яка прагне визнати право власності на таке майно, зробила грошовий вклад у його придбання.

Щоб уникнути такого становища, необхідно у договорі купівлі-продажу одразу ж зазначати двох покупців, тоді кожному з них належатиме відповідна частка майна. Якщо розмір часток у договорі не вказується, то вони вважаються рівними (ч.1 ст.357 Цивільного кодексу України). Більше того, договірний спосіб упорядкування відносин між фактичним подружжям є чи не єдиним способом захисту прав та інтересів його учасників.

Спадкові правовідносини

У цивільному шлюбі найчастіше трапляється так, що після смерті одного з подружжя, другий має досить примарні шанси успадкувати майно, спільно набуте за період проживання в цивільному шлюбі.

Відповідно до положень ст. 1261 Цивільного кодексу, до першої черги спадкування за законом належать діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця й народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив спадкодавця, і його батьки. Особа, що проживала із спадкодавцем однією сім'єю не менше п’яти років, включається лише у четверту чергу спадкування за законом (ст. 1264 ЦК України). Для того, щоб мати право на частину спадщини, а саме на майно, що спільно набуто за час цивільного шлюбу, знову ж таки необхідно звертатися до суду, і доводити факт проживання із спадкодавцем однією сім’єю та факт спільного набуття разом з ним спірного майна.

Ще один спосіб зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування ( ч. 2 ст. 1259 ЦК України) – за умови, що спадкоємець протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Для цього необхідно довести, що спадкодавець був хворий, потребував опіки та матеріальної допомоги, яку особа йому надавала. Для того, щоб спростити процес спадкування цивільні чоловік та дружина можуть скласти заповіт, яким забезпечують спадкові права один одного.

Нагадаємо, за отриманням консультацій та захистом своїх прав можна звернутися до Прилуцького бюро правової допомоги (м.Прилуки, вул.Гімназична, 94 (2-й поверх) або за телефоном (04637) 5-07-70), а також за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103.

 

 

Система БПД призупиняє прийом громадян і надає правову допомогу дистанційно

 

З 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно. Ці заходи передбачені наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 20 березня №128-аг «Про організацію роботи з громадянами на період карантину».

Тимчасова зміна режиму функціонування системи БПД пов’язана із загостренням ситуації щодо поширення коронавірусної інфекції. Для запобігання поширенню COVID-19 в Україні до 3 квітня введено карантин з низкою обмежень.

«Система безоплатної правової допомоги переходить на дистанційну роботу. Ми це робимо задля безпеки здоров’я та життя наших клієнтів і працівників. Дуже просимо людей залишатися вдома. Правову допомогу від держави кожна людина може отримати дистанційно. Для цього система БПД використовує усі доступні нам способи — офіційні вебсайт та сторінки у соцмережах, електронну пошту та телефонний зв’язок», — зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Відповідно до наказу, з 23 березня на час дії карантину призупинено особистий прийом громадян посадовими особами і працівниками Координаційного центру з надання правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання БВПД. Призупинено також надання адресної безоплатної первинної та вторинної правової допомоги працівниками місцевих центрів.

Безоплатна первинна та вторинна правова допомога надаватиметься із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та з використанням скриньок для кореспонденції.

Надати необхідні документи можна через спеціально обладнані скриньки для кореспонденції або електронні засоби зв’язку (адреси та електронні пошти місцевих центрів з надання БВПД можна дізнатися на офіційному сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/).

Щоб отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань:

- зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

- поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

- напишіть на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД – https://www.legalaid.gov.ua/)

- прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat

- поставте запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

- скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua

Кожній людині варто памʼятати, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави. Система БПД працює у посиленому режимі, консультує громадян і допомагає вирішити правові питання.

Ми посилили інформаційно-просвітницьку роботу. Інформуємо громадян про їхні права та механізм їх захисту через офіційний сайт та сторінки системи БПД у соціальних мережах, ЗМІ, інформаційні ресурси партнерських організацій.

Переконані, що щоденна праця фахівців системи БПД є надзвичайно важливою в цей час.

Ми допоможемо захистити Ваші права!

 

 

У яких випадках особа може бути обмежена на виїзд за кордон

Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

 

Які документи дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну?

Крім паспорту громадянина України для виїзду за кордон іншими документами, що дають право громадянину України на виїзд та в’їзд в Україну можуть бути:

  • дипломатичний паспорт України;

  • службовий паспорт України;

  • посвідчення особи моряка;

  • посвідчення члена екіпажу;

  • посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).

Зауважу, що з 2015 року запроваджено оформлення та видача біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Якщо закордонний паспорт громадянина не містить безконтактного електронного носія, хвилюватись не потрібно. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлений та виданий до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Також, майте на увазі, що паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на 4 роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на 10 років.

 

Коли громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено?

Законодавство передбачає випадки, коли громадянин України тимчасово обмежений у праві залишати територію України, зокрема:

  • громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю. Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на 5 років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

  • стосовно особи застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

  • у випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

  • коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню –до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

  • особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

  • у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини. Такій особі тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на 1 рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Нагадаю, вище згадані санкції були введені розробленими Мін’юстом законами #ЧужихДітейНеБуває. Крім заборони виїзду за кордон, до боржника, який має заборгованість зі сплати аліментів, застосовуються ряд інших обмежувальних заходів та фінансових санкцій. Так, якщо заборгованість зі сплаті аліментів більше ніж 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) застосується тимчасове обмеження щодо:

• керування транспортними засобами;

• користування зброєю;

• полювання.

Штраф сплачується у випадку заборгованості понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми боргу.

Більше того, боржник, який має заборгованість зі сплати аліментів, не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Але подекуди трапляються випадки, коли боржник з різних причин може не знати про свій борг, а дізнатися вже у пункті пропуску через державний кордон України. Тому, щоб уберегти себе від неприємних сюрпризів, рекомендую перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників: www.erb.minjust.gov.ua .

 

Коли припиняється тимчасове обмеження на виїзд з України?

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

 

Чи можна оскаржити обмеження на виїзд за кордон?

Так, рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені.

Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Окрім того, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у 10 денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. У центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги по всій країні ви можете отримати консультацію та роз’яснення з вашого правового питання.

(Надано юридичне роз’яснення відповідно до законодавства на запитання Мар’яни Дмитрук)

 

 

Як довести батьківство?

Останнім часом до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги (БВПД) та бюро звертаються громадяни із питанням щодо порядку встановлення факту родинних відносин, зокрема, визнання батьківства . Відомо, якщо особи перебувають у шлюбі, то чоловік автоматично вважається батьком дитини. А що робити, якщо жінка не перебуває у шлюбі із чоловіком, який виявив бажання бути записаним у свідоцтві про народження як батько дитини?

В Україні існують три способи встановлення походження дитини від батька:за законом (народження дитини від осіб, що перебувають у шлюбі);за законом на підставі заяви батьків;за рішенням суду.

У разі народження дитини жінкою, яка не перебуває у шлюбі з чоловіком, який є батьком дитини, а він бажає визнати своє батьківство, необхідно подати до органів реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про визнання батьківства. У цьому випадку походження дитини встановлюється в органах реєстрації актів цивільного стану без будь-яких попередніх процедур.

Спільна заява батьків може бути подана одночасно при реєстрації народження дитини або після реєстрації (ст. 135 Сімейного кодексу України), як за місцем проживання батьків, так і за місцем зберігання актового запису про народження.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, її можна подати через представника або надіслати поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені. У заяві батьки обов'язково повинні зазначити, яке прізвище вони надають дитині : одне із прізвищ, які мають батьки, або присвоєне подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ ( ст.145 Сімейного кодексу України ) .

Слід пам’ятати, що існує певна різниця між поняттями «встановлення» та «визнання» батьківства. Законодавством визначено, що процедура встановлення батьківства через суд можлива тільки після смерті чоловіка (ст. 130 Сімейного кодексу України). А процедура визнання батьківства (ст. 128 СК) полягає у визначенні спорідненості між батьком та самою дитиною у судовому порядку. Для визнання батьківства і для встановлення батьківства позов може бути пред’явлено матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, що досягла повноліття. Окрім того,позов про визнання батьківства може подати особа, що вважає себе батьком дитини.

Законодавством не встановлені строки позовної давності для такої категорії справ, але є виключення. Якщо чоловік, який вважає себе батьком дитини, а жінка на той час перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, то позов про визнання батьківства подається протягом 1 року з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про своє батьківство.

Рішення суду про встановлення батьківства не замінює собою документи, що видаються органом державної реєстрації актів цивільного стану, а є тільки підставою для отримання вказаних документів.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям міста Прилуки та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

 

 

Право громадян на звернення до державних органів займає особливо важливе місце у системі засобів захисту їх прав, свобод та законних інтересів

Конституція України визначає право осіб направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

З метою висвітлення діяльності Прилуцької місцевої прокуратури на вказаному напрямку, варто зазначити, що протягом січня-грудня 2018 року до Прилуцької місцевої прокуратури та відділів надійшло 718 звернень (майже 70% відсотків з яких скеровано до інших відомств для вирішення) та 6 запитів на надання інформації, за аналогічний період 2017 року – 693 звернення та 4 запити на надання інформації.

При цьому, протягом 2018 року, прийнято 345 громадян на особистому прийомі, з них особисто керівником – 70, в тому числі 11 ув’язнених.

Протягом 2018 року до Прилуцької місцевої прокуратури надійшло 6 запитів про надання доступу до публічної інформації, котрі розглянуті місцевою прокуратурою, з урахуванням норм чинного законодавства

На 2 запит надано запитувану інформацію, на 2 запити надано ґрунтовне роз’яснення та на 2 запити відмовлено у наданні інформації.

Також, Прилуцькою місцевою прокуратурою організовано особистий прийом громадян як прокурорами так і керівництвом, порядок та графік особистого прийому громадяни можна дізнатися у місцевій прокуратурі, зокрема, із розташованих у загальнодоступних місцях інформаційних стендах.

Для спрощення порядку відвідання населенням особистого прийому керівництва місцевої прокуратури, кожний місяць складаються графіки виїзду керівництва Прилуцької місцевої прокуратури для здійснення особистого прийому громадян. Така практика дозволяє кожному громадянину особисто звернутися до одного з керівників місцевої прокуратури за місцем свого проживання, не виїжджаючи до міста Прилуки.

Поруч з цим, проаналізувавши характер звернень котрі надходять до Прилуцької місцевої прокуратури варто зазначити, що значна частина громадян звертається за роз’ясненням законодавства та з питань, котрі не відносяться до компетенції органів, проте Конституцією України гарантовано право отримання правової допомоги населенню.

Для забезпечення Конституційних прав громадян на правову допомогу в нашому регіоні функціонує:

Прилуцьке бюро правової допомоги

м. Прилуки, вул. Гімназична, 94

тел. 0 800 213 01 03, (04637) 5 07 70, (04637) 5 03 043.

Центр надання безоплатної первинної правової допомоги створений Прилуцькою міською радою та знаходиться за адресою:

м. Прилуки, вул. Незалежності, 82 кімната 18,

телефон (04637) 3-20-27.

 

ПРОЕКТ "Я МАЮ ПРАВО!" (додається)

 

 

Безоплатна правова допомога вимушеним переселенцям на Чернігівщині

Юристи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини безкоштовно надають повний спектр юридичної підтримки для внутрішньо переміщених осіб в Чернігівській області, а саме: юридичні консультації, допомогу в оформленні документів, представництво інтересів в суді.

Основні питання, по яким надається юридична допомога:

  • соціальні права і гарантії внутрішньо переміщених осіб;

  • визнання фактів смерті, народження, реєстрації;

  • поновлення втрачених документів;

  • питання звільнення з підприємств в зоні проведення ООС;

  • спадкові питання внутрішньо переміщених осіб;

  • реєстрація внутрішньо переміщених осіб;

  • права та обов’язки внутрішньо переміщених осіб;

  • порядок надання адресної допомоги переміщеним особам.

Контакти приймальні: м. Чернігів, вул. Гонча, 57, 14000,

телефон «гарячої лінії»: (0462) 612-532; 063-959-35-34.

Проект «Захист прав, зменшення ризиків та посилення гуманітарного реагування ВПО та постраждалим від конфлікту в Україні» реалізується Данською Радою у справах біженців / Данською Групою з розмінування у партнерстві з Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за фінансової підтримки Відділу надання допомоги при надзвичайних ситуаціях (OFDA) Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

 

 

ДО УВАГИ ГРОМАДЯН!

 З 1 вересня 2016 року на Чернігівщині відчинили свої двері 19 бюро правової допомоги. Якщо Вам потрібна юридична консультація – звертайтеся!

Правова допомога з будь-яких юридичних питань. Незахищеним категоріям населення - адвокат за рахунок держави. Доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції. 

 

Адреси бюро правової допомоги Ніжинського місцевого центру з надання БВПД

Носівське бюро правової допомоги

 

м.Носівка, вул.Центральна , 20

тел. (046-42) 2-13-91,

(046-42) 2-12-65

Прилуцьке бюро правової допомоги

 

м. Прилуки, вул. Гімназична, 94

тел. (04637) 5-07-70,

(04637) 5-03-43

Срібнянське бюро правової допомоги

 

смт. Срібне, вул. Миру, 41а

тел. (04639) 2-18-24,

(04639) 2-19-16

Талалаївське бюро правової допомоги

смт. Талалаївка, вул. Центральна, 5

Тел. (04634) 2-10-73,

(04634) 2-10-85

Бахмацьке бюро правової допомоги

 

м. Бахмач, вул. Соборності, 42

тел. (04635) 2-13-80,

(04635) 2-13-81

Борзнянське бюро правової допомоги

 

м.Борзна, вул. П. Куліша, 100

тел. (04653) 2-19-41,

(04653) 2-13-10

Варвинське бюро правової допомоги

 

смт. Варва, вул. Шевченка, 61

тел. (04636) 2-11-06,

(04636) 2-15-32

Ічнянське бюро правової допомоги

 

м.Ічня, вул. Воскресінська, 26

тел. (04633) 2-18-17,

(04633) 2-11-01

 

Бобровицьке бюро правової допомоги

 

м.Бобровиця, вул.30 років Перемоги, 13 тел. (04632) 2-14-41

(04632) 2-13-10

 

Юристи чекають Вас щодня з 09:00 до 18:00 (субота, неділя - вихідний).

За отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Ніжин, вул.Богуна, 8 (3-й поверх) або за телефоном : (04631) 2-40-05.

Також, можна цілодобово та безкоштовно у межах України отримати відповіді на запитання, зателефонувавши на єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.